ВОРІТКА, ТОК,
Ворітка, ток, мн. ум. отъ ворота.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 254.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВОРІТНИЙ, А, Е. →← ВОРІТЕНЬКА, НЬОК, ВОРІТЕЧКА, ЧОК,